Сучасне “Siemens & Halske” є одним з провідних технологічних підприємств Австрії. З моменту відкриття у Відні воно мало неабияку популярність серед містян. Компанія зробила великий внесок у технологічний розвиток Відня. Про історію промислового підприємства та особливості його роботи читайте на viennaname.eu.
З чого все починалося?
У 1849 році телеграфи “Telegraphen-Bauanstalt” від компанії “Siemens & Halske” (S&H) доправили до Відня та одразу ввели в експлуатацію.
У лютому 1855 року Вернер фон Сіменс вперше приїхав до столиці Австрії. Головною метою поїздки було переконати австрійську телеграфну компанію прийняти на озброєння розроблений ним метод двостороннього зв’язку за допомогою електромагнітних пристроїв.
Велике місто з доброзичливими жителями справило на Сіменса позитивне враження. Своїй дружині він розповідав, що місто затишне, чисте, багато великих будівель і чудових палаців.
Відень настільки вразив Сіменса, що вже у жовтні 1879 року компанія “Siemens & Halske” відкрила свій перший технічний офіс. Його керівником був призначений Арнольд фон Сіменс, старший син засновника.
У січні 1858 року Вернер Сіменс разом зі своїм діловим партнером Йоганом Гальске знову вирушили до Відня для завоювання нових ринків збуту своєї продукції.
План організації різних телефонних ліній привів їх до купівлі ділянки землі у віденському передмісті Ландштрассе і створення офісу з невеликою майстернею для будівництва телеграфів.
Керувати новою філією Вернер просив свого брата Карла, але той відмовився. Замість нього філію очолив берлінський чиновник Давид Штайнерт, якому допоміг старший інженер Август Вейріх. Однак вони не змогли виправдати покладених на них надій. Влітку в 1862 році Гальске поїхав до Відня, щоб вивести бізнес з того стану, в який його загнав Вейріх, але нічого не вийшло. У 1858 році контору і майстерню Йоганна Гельске закрили.
Технологічний прогрес у Відні
У 1879 році знову почалася підготовка до відкриття електротехнічного підприємства у Відні.
Восени в 1879 році Вернер фон Сіменс і його старший син прибули до Відня, а за 9 днів, у жовтні вони відкрили філію компанії “Siemens & Halske”. Уже в той період підприємство зробило великий внесок у розвиток технічного прогресу у Відні. Воно почало займатися розробкою систем безпеки на залізничному транспорті, генераторів змінного струму та плануванням електропередач.
Стефан Цвейг у своїх спогадах писав, що з моменту роботи компанії, у місті щодня з’являлися нові чудеса науки та техніки. Розвиток Відня в технологічному плані був дедалі помітнішим і швидшим. Вирішальну роль у цьому зіграла “Siemens & Halske”.
Також Цвейг писав, що на вулицях замість тьмяних ліхтарів ночами горіли електричні лампи, завдяки телефону люди змогли розмовляти один з одним на відстані.
Світове визнання
У 1881 році Ріхард Феллінгер узяв на себе управління віденським технічним бюро “Siemens & Halske”. У 1882 році бюро почало проводити випробування освітлення електродуговими лампами на Грабені та частині Штефанплац.
У 1883 році у Відні провели Міжнародну електричну виставку. Безліч компаній представили свої розробки, серед них лідером виявився “Siemens & Halske”.
Тоді підприємство продемонструвало лінію трамвая завдовжки 1,5 км. З серпня по жовтень цим маршрутом проїхало 269 068 осіб.
У 1883 році підприємство розширювалося, відбулася купівля нової будівлі, в якій розпочали виробництво у спеціальних майстернях. Компанія займалася виробництвом дугових ламп і динамо-машин, кабелів, систем налаштування блоків та перемикачів. У травні того ж року “Siemens & Halske Vienna” за 6 днів встановила електричне освітлення у Віденській придворній опері.
Через деякий час, відведеного простору для виробництва стало мало, крім цього, потрібно було підвищувати виробничі потужності. Ці фактори призвели до необхідності часткового перенесення виробництва в Леопальдау. Там у 1897 році ввели в експлуатацію новий кабельний завод, а в 1900 році — машинобудівний завод, що утворив завод Леопальдау. Ним керував Річард Феллінгер, завдяки йому бізнес процвітав. Станом на 1882 рік штат “Siemens & Halske Vienna” складався з 12 інженерів і 19 працівників. У 1890 році на віденській фабриці працювало близько 900 робітників, через шість років їх було вже 2000.
У 1885 році Ріхард Феллінгер взяв на себе управління віденською фабрикою, залізниця Пратербан стала його великим успіхом.
Про розробки та успіхи Феллінгера писали навіть газети. Завдяки віденській технології “Siemens & Halske Vienna” з 1890 року на вершину Менхсберга в Зельцбурзі можна було піднятися двомісним електричним ліфтом з кабінами, розрахованими на 12 пасажирів, які нагадували залізничні купе 1-го класу.
У 1896 році в Будапешті запрацювала перша у світі електрична підземна залізниця, вагони були розроблені на віденському заводі “Siemens & Halske Vienna”. Швидкість руху майже у 2 рази була вищою, ніж в електричних трамваях, які курсують вулицею
Сучасний завод займається виробництвом електротехніки, обладнання, світлотехніки, надає спеціальні послуги в галузі промисловості, транспорту і зв’язку.
