Грегор Мендель — учений, відомий дослідник 19 століття, який зробив великий внесок у науку. Його унікальні праці з генетики отримали визнання в усьому світі. Про життя та діяльність цієї людини читайте тут viennaname.eu.
Дитячі та юнацькі роки
Майбутній генетик з’явився на світ 20 липня 1822 року в невеличкому містечку Гейнцендорфі (тепер село Гінчіце, Чехія), що розташоване неподалік від Відня. Його мати Розіна і батько Антон були спадковими селянами. Грегор був не єдиною дитиною в сім’ї, крім нього батьки виховували 2 дівчинки.
Хлопчик з раннього дитинства проявляв любов до природи, цікавився садівництвом і бджільництвом. Майбутній учений мав слабке здоров’я, через хвороби місяцями сидів удома, пропускаючи уроки в сільській школі. Однак це не завадило йому здобути початкову освіту.
Отримавши шкільний атестат, юнак вступив до інституту міста Оломоуца (тепер університет Палацького). Там він вивчав практичну, теоретичну філософію, фізику. Також спільно з головою факультету природничої історії, сільського господарства Йоганном Карлом Нестлером проводили дослідження спадкових ознак тварин, зокрема рослин.
За навчання доводилося платити величезні гроші, яких у родини не було. Мендель дуже переживав через це. Щоб здобути освіту, він зважився на шахрайство. На той час священники мали доступ до безплатного навчання в інституті, що й привабило Грегора.
Юнака постригли в ченці у місті Брно, Чехія, в Августинському монастирі Святого Фоми. Після чого він став студентом богословського інституту, а через 4 роки отримав сан священника.
Наукова кар’єра
Мендель поклав початок генетиці, науці, що розкладає на геноми теорію божественного задуму. Грегор відчував величезний потяг до знань, він із задоволенням читав велику кількість літератури, підміняв місцевих педагогів у школі. Незабаром у нього з’явилася заповітна мрія — стати вчителем. Щоб здійснити її, він добре склав іспит з біології та геології. У період з 1849 року по 1851 рік Мендель обіймав посаду викладача Зноймської гімназії, навчав дітей математики, мов.
У 1852 році Грегор поїхав до австрійської столиці, де сам протягом 2 років вивчав природничу історію і фізику у Віденському університеті. Повернувшись до Брно, він почав викладати ці дисципліни у Вищій реальній школі. З 1856 року Мендель активно проводив наукові досліди з рослинами, предметом яких була гібридизація. Вона зацікавила його ще під час навчання у Віденському університеті. Протягом 7 років Грегор провів понад 10 тисяч дослідів у монастирському саду.
Нескінченні експерименти на горосі дозволили зробити наукове відкриття. Вчений працював не відчуваючи втоми та жалю до себе. Це й дало йому можливість здійснити колосальну працю. Тільки уявіть, кожну горошину йому довелося оглянути й досліджувати вручну. Для схрещування він відбирав “чисті лінії” — групи організмів, які з покоління в покоління зберігали свої ознаки. Він проводив індивідуальний аналіз потомства окремо за кожною парою ознак. Правильно підібраний об’єкт і знання математичних закономірностей дали змогу Менделю встановити три закони: одноманітності першого покоління, розщеплення і незалежного успадкування.
У ході досліджень учений зробив такі висновки:
- Гібриди першого покоління однакові, вони отримують домінантну батьківську ознаку. Якщо схрещувати горох з червоними квітками, то потомство отримає квітки такого ж кольору.
- Гібриди другого покоління розщеплюються. У них є як домінантні, так і рецесивні ознаки. Останні переважають у математичному співвідношенні.
- Домінантні та рецесивні ознаки можуть зустрічатися в різних поєднаннях. Гібрид із рецесивною ознакою носить рецесивні задатки, які виявляються в наступних поколіннях.
- Жіночі та чоловічі гамети з’єднуються випадковим чином.
Взявши за основу отримані результати, Мендель написав наукову роботу, яку презентував іменитим біологам того часу. Однак всупереч його очікуванням, учені поставилися до публікації холодно. Вони не зрозуміли її значення для науки. Попри неприйняття і критику роботи, Мендель не зупинявся. Він схрещував інші рослини, не оминув увагою і своїх улюблених бджіл.
Відношення до релігії, останні роки життя
Після постриження в ченці Грегор прийняв целібат. Особистого життя в нього не було і не могло бути, оскільки католицькі традиції не дозволяли ченцям одружуватися. У 25-річному віці чоловік став священником Августинського монастиря Святого Фоми. На той час цей заклад був культурним осередком цілого регіону.
Абат Кирило Напп заохочував інтерес своїх ченців до наукової діяльності — робив їх кураторами місцевих шкіл. Мендель з великою радістю виконував обов’язки вчителя, діти називали його улюбленим педагогом. Грегору було 46 років, коли пішов з життя абат Напп. Саме тоді його призначили на посаду покійного наставника. Він був змушений відмовитися від дослідів, оскільки робота в монастирі забирала багато часу, турботи й уваги.
У 1884 році Грегор помер від ускладнень нефриту, залишивши за собою велику кількість праць, якими активно користуються сучасники. Тіло вченого кремували, а прах доправили на збереження до Брно. На місці абатства знаходиться музей імені Грегора Менделя.
