Віктор Гесс — доктор наук, лауреат Нобелівської премії з фізики. Своїми багаторічними працями й дослідженнями учений зробив великий внесок у науку. Про життя і діяльність цієї великої людини докладніше поговоримо тут viennaname.eu.
Унікальне відкриття
З’явився на світ Віктор 24 червня 1883 року в Штирії. Сім’я хлопчика належала до середнього класу. Його батько працював лісничим, а мати займалася вихованням дітей і підтримувала порядок у домі.
У 1893 році Віктор почав вчиться в гімназії в Граці. Закінчивши її, він вступив до університету Карла і Франца. У 1906 році юнак написав і захистив свою першу докторську дисертацію з фізики “Sub auspiciis Imperatoris”. Далі почав працювати на факультеті фізики Віденського університету, де зацікавився іонізуючою дією радіоактивних випромінювань. У той період радіоактивність була справжньою загадкою для людей. Вчені докладали багато зусиль, щоб зрозуміти її причини та суть. Несподівано їм вдалося з’ясувати, що радіація існує сама по собі — в атмосфері. Нехай навіть невелика, але сам факт, що вона є. Виявилося, що наша планета Земля в різних місцях випускає слабкі та потужні радіоактивні промені. Їхня дія призводить до іонізації повітря. Одержане випромінювання з висотою втрачає силу і повністю зникає. Принаймні, так стверджували фізики.
Гесс зацікавився цим питанням і вирішив перевірити їхні припущення. Він із підручних засобів створив спеціальні прилади, які дозволили зробити точні вимірювання на висоті. Цілих два роки використовуючи повітроплавальний куб, фізик запускав у небо аерозонди. Під час своїх експериментів йому вдалося виявити дуже цікаве явище. Виявилося, що іонізація повітря з підйомом на кожну сотню метрів стає низькою. Відповідно, випромінювання, що йде від радіоактивних елементів, які перебувають на землі, слабшає. Однак коли висота перевищувала 1000 метрів починалося неймовірне — іонізація зростала. Коли зонд з приладом досягав висоти 5000 метрів, вона ставала більшою, ніж біля земної поверхні. Гесс подумав, що це так діє Сонце і почав запускати зонди вночі. Але ефект не змінювався. Отже, він зрозумів, що промені йдуть із космосу. Невдовзі про відкриття дізналися його колеги, які назвали промені космічними. За цю роботу Гесс отримав Нобелівську премію з фізики.
У 1908 році вчений став почесним професором медичної фізики. Під час Першої світової війни Віктор очолив рентгенологічне відділення резервного госпіталю. У 1919 році Гесса призначили доцентом у “Karl-Franzens-Universitt Graz”. У 1931 році він став професором в Інсбрукському університеті. У цей період фізику ампутували великий палець і провели оперативне втручання на гортані через опіки від радію. У 1937 році вчений відновив своє здоров’я і повернувся до наукової діяльності, почав знову працювати в “Karl-Franzens-Universitt Graz”.
Життя у вигнанні
Після аншлюсу Австрії, Гесс разом з дружиною єврейкою втекли до Швейцарії, а потім до Нью-Йорка. Там він влаштувався викладати фізику в “Fordham University”. У 1944 році фізик став громадянином США. У 1946 році його запросили очолити перші у світі вимірювання рівня радіоактивних опадів, що випали у США після атомного бомбардування Хіросіми.
У 1947 році Гесс разом з Вільямом Макніффом розробили метод виявлення невеликих кількостей радію в людському організмі за вимірюванням гамма-випромінювання.
17 грудня 1964 року Віктор Гесс помер. За великий внесок у науку в 1970 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім’я Гесса кратеру на зворотному боці Місяця. Також у 1983 році його зобразили на австрійській поштовій марці.
