Вино – це напій, відкритий людством дуже давно. Його приготування, вживання навіть увійшли до мистецтва, поезії. Вино вважалося ефективними ліками у помірному споживанні.
Виноградарство на території Відня має давні традиції. І якщо у великих містах воно передбачає виставку виноградників для розвитку туризму, то у Відні справи інакше. Тут виноградники займають 700 гектарів площі та служать для збереження зеленого поясу, пише viennaname.eu.
Цікаві факти
Різні знахідки виноградних кісточок у Нусдорфі неподалік Відня дозволяють зробити висновок, що кельти та іллірійці вже знаходилися в районі Дунаю та Східних Альп близько 2000 років до нашої ери. Попри це, існує твердження, що перший виноробний завод на території Австрії з’явився при римлянах. Насправді це помилкова думка. Література показує, що кельти займалися вирощуванням місцевих виноградників ще задовго до римлян.
Станом на 1050 рік у Верхній Австрії були величезні площі виноградників. У 1480 році імператор Фрідріх III кожному, хто посадив новий виноградник в межах милі від Лінца, видавав звільнення від сплати податків. Такий привілей дав добрий результат.
Найбільше поширення виноградників в Австрії спостерігалося в період з 1600 року по 1650 рік. Майже при кожному монастирі був виноградник. Тому вино стало не лише основою літургії, а й «напоєм Бога». Замок Лінц також був оточений виноградниками. У Санкт-Магдалені 2 ферми «Obere» та «Untere Weingartler» є свідченням розвитку виноградарства.
У період з 1590 року по 1610 рік відбулося падіння температури, внаслідок чого межі виноробства змістилися на схід. У виноробній галузі також стався спад, оскільки значний прогрес було досягнуто у виробництві пива та переробленні фруктів (виробництво сусла).
Зі здешевленням транспорту на ринку з’явилася іноземна продукція. У 1872 році у Верхній Австрії вже не було виноробних регіонів.
Виноградники у Відні, відповідний клімат та ґрунт
Сонячна місцевість на південь від Відня вже понад 2000 років засаджена виноградниками. Римські легіонери, що розмістилися в Карнунтумі та Віндобоні, удосконалили наявний виноградний матеріал лозами, привезеними з Італії. Окрім рослин, вони привезли ще й знання виноробства до провінції Паннонія.
Приблизно у цей час вперше на сучасному курорті Баден було створено кілька римських купалень. У 1441 році ченці-цистерціанці з абатства Хайлігенройц заснували в термальному регіоні виноробню «Freigut Thallern», яка є однією з найстаріших у Відні.
У 16-17 столітті під час турецьких набігів виноградарство зазнало занепаду, оскільки значну частину виноградників було знищено.
У 1170 році резиденція Бабенбергів була перенесена до Відня, виноградарство в новій столиці пережило підйом. Наразі віденцям було дозволено купувати виноградники, які на той період займали значну частину внутрішніх районів.
До пізнього Середньовіччя вся територія 1-го району була засаджена виноградниками. У 1327 році на вулиці Доротергассе заснували «Seitzerkeller», який належав хартії Мауербаха. Незабаром було збудовано ще 60 таверн. Віденське вино користувалося та продовжує користуватися популярністю серед людей. Це пов’язано з його унікальним смаком, ароматом.
Відень розташований у Дунайському регіоні. Для нього характерні невеликі денні та нічні перепади температур. У поєднанні з тривалим вегетаційним періодом ці умови забезпечують ідеальне дозрівання винограду та особливий аромат вин.
Віденські виноградники на Бізамберзі, в Деблінгу, Дорнбаху та Оттакрингу розташовані на твердих породах лускатих кольорових мергелів та на відкладеннях неогенового Віденського басейну. Виноградники у Штаммерсдорфі, Хунгерберзі та Оберлаа розташовані на землі багатою кварцом гравію з глинистим верхнім шаром.
Сучасний Відень є найбільшим виноробним містом у світі. Станом на 2023 рік виноградники у Відні займають 700 гектарів і налічується близько 276 виробників вина.
