Ім’я уродженки Відня Лізе Майтнер відоме далеко за межами Австрії. Все завдяки тому, що вона зіграла дуже важливу роль у розробці ядерної зброї. Внесок, який зробила ця жінка в науку, неоціненний, пише viennaname.eu.
Дитинство, юність
З’явилася на світ майбутня вчена в листопаді 1878 року у Відні. Вона була третьою з восьми дітей євреїв Філіпа та Гедвіги Майтнерів. Батько дівчинки працював адвокатом, тож міг забезпечити велику сім’ю всім необхідним. Наприклад, щоліта Майтнери їздили на кілька тижнів у гори відпочивати.
Філіп і Гедвіга з раннього віку прищепили любов до музики своїм дітям. Лізе дуже гарно грала на фортепіано. Голова сім’ї вважав, що сини й доньки мають здобути престижну освіту. Але коли настав час поступати Лізе до університету, то вона не змогла цього зробити. Вся причина крилась у тому, що туди не брали жінок. Лише коли в суспільстві почалися зміни, дівчинка пройшла курс середньої освіти за 2 роки. А в 1901 році Майтнер стала студенткою Віденського університету. Вона обрала для себе фізику і не помилилася. Уже через 4 роки здобула докторський ступінь.
Успішна кар’єра в науці
У 29-річному віці Лізе переїхала до Берліна. Там вона почала відвідувати лекції Макса Планка, основоположника квантової фізики. Офіційно стати його студенткою Майтнер не могла, оскільки університет, де викладав учений, був недоступний для жінок. Однак Планк зміг взяти спеціальний дозвіл, який дозволив талановитій дівчині стати слухачкою його курсу.
У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, Лізе вирушила на фронт, допомагала робити рентгенівські знімки в польових госпіталях. Після закінчення війни Майтнер продовжила дослідження. У 1917 році разом з Отто Ганом відкрили довгоживучий ізотоп протактинію. Цей елемент раніше вже досліджували вчені, проте тоді він за лічені хвилини перетворився на актиній, оскільки стався ядерний розпад. Ган і Майтнер виявили його більш стабільний ізотоп.
У 1923 році Лізе зробила ще одне важливе відкриття — безвипромінювальний квантовий перехід, під час якого збуджений атом переходить у нестабільний стан, випускаючи електрон. У 1926 році вона стала першою жінкою, яка отримала посаду професора фізики в Берлінському університеті. Після приходу до влади Гітлера в 1933 році євреї мали залишити державну службу. Майтнер вдалося зберегти свою посаду, оскільки вона мала австрійське громадянство. Незважаючи ні на що вона залишилася в Німеччині. Однак у 1938 році вона виїхала, таємно перетнувши кордон з Голландією. Жінка покинула все своє майно нажите роками, а вже після від’їзду дізналася про те, що її зять потрапив до концтабору. Лізе зупинила свій вибір на Швеції, там вона продовжила свої досліди, підтримувала зв’язок з Отто Ганом, обмінювалася науковими дослідженнями.
Нобелівська премія за експеримент
У 1938 році Отто Ган написав листа Майтнер. У ньому він повідомив їй про результати експерименту, який проводив спільно з Фріцем Штрассманом. На той час італійські та французькі наукові групи виявили, що під час бомбардування урану нейтрони утворюють нові важкі елементи. Ган і Трассман очікували під час своїх досліджень отримати важкі ізотопи радію, але в продукті бомбардування виявили барій, який взагалі жодного стосунку не мав до урану. Ган попросив Майтнер подумати й дати коментар щодо цього.
Лізе разом зі своїм племінником Отто Фрішем зробили розрахунки й дійшли висновку, що насправді атом може ділитися подібно до краплі води. Але якщо є розпад, під час якого утворюються нові елементи, то виділяється багато енергії. Власні припущення вчена опублікувала в 1939 році. За свою роботу Отто Ган у 1945 році отримав Нобелівську премію з хімії. Під час церемонії звучала пропозиція нагородити й Майтнер. Але через те, що вона покинула інститут за кілька місяців до відкриття, члени журі вирішили, що її внесок в експеримент був незначним.
Розробка ядерної зброї
Багаторічна робота Гана і Майтнер змінила весь світ назавжди. Вона стала основою для створення “Manhattan Project”, який мав призвести до розробки ядерної зброї. Лізе відмовилася в ньому брати участь з етичних міркувань. А ось її племінник Отто Фріш погодився. Разом з Рудольфом Пайерлсом він написав меморандум, у якому йшлося про можливість атомного вибуху — внаслідок розщеплення ядра з виділенням великої кількості енергії. Пізніше цей меморандум був використаний для “Manhattan Project”. Практично все своє життя Лізе звинувачувала себе в тому, що мимоволі допомогла розробити смертельну зброю.
Після Другої світової війни Майтнер продовжила займатися наукою. Вона була тричі номінована на Нобелівську премію, але жодного разу не отримала її. У 1949 році їй присудили медаль імені Макса Планка.
27 жовтня 1968 року вчена померла. Свої останні дні вона провела в товаристві племінника, до якого була дуже прив’язана. За свої роботи Майтнер отримала визнання і повагу у світі науки. На честь неї назвали 2 кратери на Місяці та Венері, а також хімічний елемент №109 майтнерій.
Зі всього вищесказаного можна зробити висновок, що Лізе була талановитою жінкою, яка йшла до своєї цілі попри все. Завдяки цьому вона змогла побудувати гарну кар’єру і заявити про себе на весь світ.
